Вівторок, 27 Липня, 2021

“Народний мер” Запоріжжя – Олександр Поляк

Аграрії Запорізької області про президентський закон про землю

Тема вільного продажу українських чорноземів - надзвичайно дискусійна в сучасному суспільстві. Перш за все тому, що, за статистикою, понад 70 відсотків наших...

Доведено президентом. Коли добудують запорізькі мости

Президентська програма «Велике будівництво», безумовно, дуже вчасно «підхопила» будівництво запорізьких мостів через річку Дніпро. Справа в тому, що ця кампанія останнім часом...

Пастка від “Захарія”. Чи стримає президент свою обіцянку запустити запорізькі мости вчасно

Гігантоманія і датоманія, народжені в ранні роки Радянського Союзу, нікуди не поділися за минулу сотню років. Як не сумно це усвідомлювати, а...

Коли говорять про зручність або добробут міст, коли складають різноманітні рейтинги та визначають місце в них для різних населених пунктів, коли з’являються якісь неполадки і претензії до влади, завжди згадують про мера. А як же по-іншому? Адже градоначальник – посада виборна, в головне крісло міста він сідає виключно завдяки активній підтримці городян, своїх виборців, і з цих самих пір починає відповідати за багато чого, що на території міста відбувається. Зовнішній вигляд вулиць, наявність і розвиток рекреаційних зон, безпека, функціонування комунального (і не тільки) транспорту, освіта і медицина, житлово-комунальна сфера та інше, інше, інше … Під управлінням мера (найчастіше – безпосереднім) зосереджується величезне міське господарство, велика кількість людей і техніки, він гранично близький до своїх виборців і у відповіді перед ними за кожне своє рішення. І тому важко переоцінити важливість особистості градоначальника для розвитку населеного пункту, а також ступінь його залученості в життя міста як запоруку процвітання всіх без винятку городян. Далі на zaporizhzhia-yes.

Щасливий випадок

Запоріжжю вельми пощастило трохи більше двох десятків років тому. Адже саме в цей час, на восьмому році незалежності, у 2000 році “біля керма” міста встав справжній господарник, людина впевнена в собі, знаюча і компетентна у всіх відносинах, колишній співробітник силових структур Олександр Володимирович Поляк. Більш того – можна з повною впевненістю стверджувати, що тільки при ньому Запоріжжя нарешті встало на правильний шлях свого розвитку і були зроблені перші, найважливіші, кроки у напрямку до зручного, спокійного і безпечного міста.

Кар’єра

Свою трудову кар’єру (після закінчення технікуму і школи міліції) Олександр Володимирович починав в якості звичайного слідчого – співробітника одного з районних управлінь міліції. Далі його виняткові робочі якості разом з неабияким розумом привели Олександра в крісло (послідовно) начальника слідчого відділення, потім – начальника слідчої частини, а після цього – начальника ГУВС Запоріжжя. Але і це дуже чимале і значуще досягнення не стало вершиною кар’єри молодого міліціонера, тому що в середині дев’яностих років минулого століття Олександр Володимирович отримує вже посаду начальника кримінальної міліції Управління внутрішніх справ всієї Запорізької області. Погодьтеся, що це чудовий кар’єрний зліт, виконаний притому своїми силами, вміннями та знаннями.

Перша перемога

Шлях Олександра Поляка до слави в якості запорізького градоначальника був не таким простим, як його професійна кар’єра. Так, на виборах на посаду міського голови, які пройшли в 1998 році, він програв більш підготовленому і “розкрученому” кандидату. Однак це не зломило його волю до перемоги і вже два роки потому, на зламі тисячоліть, в 2000 році, Олександр Поляк сідає в головне крісло міста. Але тут примітно також інше. Ті вибори, які дали йому можливість перемогти, були позачерговими. І його відрив від найближчих конкурентів по передвиборній гонці був гранично невеликий. А коли через всього-на-всього два роки пройшли чергові вибори міського голови “за розкладом”, то Олександр Поляк з легкістю обійшов на них абсолютно всіх до єдиного своїх конкурентів – за нього віддали свої голоси понад сорок відсотків запоріжців, які прийшли на вибори, і до сих пір цей результат (в абсолютному заліку – понад 250 тисяч галочок “за” у бюлетені) до сих пір залишається непобитим рекордом. Так, нинішній запорізький градоначальник Володимир Буряк теж виграв вибори в один тур, і теж сів у головне запорізьке крісло вже вдруге, але загальна кількість виборців, які проголосували за нього, все одно нижча, ніж кількість бажаючих два десятка років тому віддати голоси за Поляка.

Народне визнання

У чому ж секрет такої шаленої популярності у простих городян? І чому ніхто більше не зміг повторити такого успіху? Відповідь, ймовірно, гранично проста – Олександр Володимирович Поляк був прекрасно обізнаний про проблеми пересічних запоріжців, їх надії, неприємності і мрії. Саме тому місто Запоріжжя не тільки стало перетворюватися зовні, але і значно розвинуло свою соціальну інфраструктуру.

Так, за інформацією з відкритих джерел, саме на цей період припала програма з масового ремонту освітлювальних приладів у дворах запорізьких багатоповерхівок. І це відразу зробило місто безпечнішим. На відносно низькому рівні трималися комунальні тарифи, за якими платили запоріжці, і рівень проплат перестав падати, як кількома роками раніше. Швидко зробив крок вперед розвиток транспортної мережі, і на запорізьких вулицях з’явилася значна кількість маршруток. Так, зараз цей вид транспорту вже зовсім не в пошані, проте в той час альтернативи не існувало, і жителі міста були раді можливості виїхати за місцем призначення за допомогою маршрутки.

У пам’яті людей

Але найбільш значні зміни торкнулися зовнішнього вигляду міста. Повністю змінився центральний проспект (тоді – імені Леніна, а в наш час – Соборний). Зникли старі дерева вздовж проїжджої частини (це, до речі, було сприйнято городянами не зовсім однозначно), однак замість них у багатьох місцях з’явилися молоді насадження. З проспекту в той час повністю прибрали трамвайну лінію на ділянці від універмагу Україна до порту Леніна (зараз – площа Запорізька), а також провели повну реконструкцію площі імені 12 квітня (в наші дні вона носить ім’я самого Олександра Поляка). Також одним із символів оновленого, молодого і прекрасного Запоріжжя стали фонтани на бульварі Шевченка та Годинник закоханих, розташовані там же. Всім, хто живе в Запоріжжі, або збирається відвідати його, відомо, що вони видзвонюють уподобану глядачами мелодію зі знятого в нашому місті радянського фільму “Весна на Зарічній вулиці”.

Безсумнівно, багато ще зробив би Олександр Поляк для Запоріжжя і його жителів, проте його життя обірвав інфаркт. Олександра Володимировича Поляка не стало взимку 2003 року. Таким чином, на посаді міського голови він пробув всього-на-всього три роки, проте ті грандіозні цілі, які почали втілюватися в життя під час його каденції, задали місту вектор розвитку на кілька десятиліть. Не дарма в Запоріжжі досі зберігають пам’ять про нього і називають “народним мером міста” – на честь небувалої підтримки серед городян.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

“Народний мер” Запоріжжя – Олександр Поляк

Коли говорять про зручність або добробут міст, коли складають різноманітні рейтинги та визначають місце в них для різних населених пунктів, коли з'являються...

Найвідоміші мери Запоріжжя

Старий Олександрівськ, який став родоначальником сучасного розвиненого і у всіх відносинах просунутого Запоріжжя, розвивався нерівномірно, стрибками. Так вже вийшло, що створювалося поселення...

Рокіровки в команді Буряка

Здавалося б, що вибори в Запоріжжі прогриміли відносно недавно. Однак не встигли ще співробітники міських комунальних підприємств зняти останні агітаційні плакати з...

Мелітополь: вибори без інтриги

Те, що наступний політичний сезон стане одним з найбільш непередбачуваних за всю історію демократичних виборів в країні, було абсолютно ясно ще до...

Валерій Баранов: історія успіху мера Бердянська

Світ змінюється. Це аксіома, яка зазвичай не вимагає доказів ні в одній з відомих людям областей знань. Точно так само відбувається і...