У період, коли Запоріжжя мало назву Олександрівськ тут правив відомий меценат, який навіть у сучасні дні позитивно згадується на вулицях міста. Фелікс Мовчановський двічі обіймав посаду міського голови. Докладніше про те, як він став політиком та чим запам’ятався очільник Олександрівська читайте на zaporizhzhia-yes.com.ua.
Шлях до влади
Фелікс Францевич Мовчановський народився в 1852 році в місті Харків. Виріс хлопець у родині харківських дворян. Здобувши освіту в рідному населеному пункті, Фелікс приймає рішення покинути домівку, щоб запустити власну справу. Місцем для розвитку свого малого бізнесу обирає — Олександрівськ.
“Паровий лісопильний завод та лісова торгівля Мовчановського” — назва підприємства майбутнього мера міста, яке він започаткував у другій половині дев’ятнадцятого сторіччя в Олександрівську. Тоді його фірма за рік могла виробити продукції на понад двісті тисяч рублів. Зрештою, вже через кілька років став одним з найбагатших мешканців населеного пункту.
Набувши в Олександрівську певну популярність, Фелікс Мовчановський починає активно займатися громадською діяльністю. У 1879 році отримав місце у складі членів повітового земства. Згодом працював в низці тамтешніх комісії, де регулював роботу олександрівських санітарів, будівників, освітян тощо.
Водночас у поточні роки Фелікс Мовчановський закріпив за собою репутацію поважного мецената. Чиновник передав у власність міста незакінчений кам’яний будинок з дворовим місцем, розташований на розі вулиць Покровської та Катеринославської, які в сучасні дні стали однією вулицею під назвою Поштова. “Захар’їнській двір” — так містяни називали місце, яке з’явилось завдяки інвестиціям Фелікса Францевіча Мовчановськогою. Поточна споруда слугувала приміщенням для повітового земства на верхньому поверсі, а нижній поверх здавався в оренду, приносячи дві тисячі рублів кожного року.
Якось на одному із засідань чиновників міської думи, при появі Фелікса Мовчановського можновладці піднялися на ноги, вітаючи оваціями та оплесками місцевого мецената. Настрої мешканців Олександрівська в чомусь були схожими, тому коли наприкінці 1901 року стартували вибори мера міста майже безсумнівно Мовчановський мав тріумфувати.
У перші роки двадцятого сторіччя Фелікс Францевич став очільником Олександрівська. Перед ним постала дуже амбітна задача — перетворити напівзруйнований, із запущеним міським господарством населений пункт у розвинений мегаполіс.
Чим запам’ятався на посаді міського голови?
Першим впровадженням й одразу результативним для нового керівника Олександрівська стало розв’язання проблеми з дорогами. У старому Запоріжжі вперше з’явилась бруківка у 1907 році, а потім через рік було вдосконалено міський водоканал та водонапірні вежі. Останнє вдалося зробити, зокрема, завдяки державним інвестиціям, які випросив мер Мовчановський. Йдеться про суму в один мільйон рублів, чверть з яких пішли на погашення боргів міста, а всі інші на будівництво критично важливої інфраструктури.
За каденцією Фелікса Францевича Мовчановського також було побудовано будинок міського банку, закінчено будівництво Олександрівської жіночої гімназії, з’явилась нова скотобійня та перша електростанція. Водночас мер міста входив до комісії з експлуатації Дніпровських порогів.
У ті часи політик ще долучився до появи неподалік Олександрівська першого навчального закладу для дітей з порушенням слуху. Школа мала все необхідне для комфортного функціонування від залізничної гілки до православної церкви. Тут, юнаків крім освіти ще привчали до фізичної праці, а також раз на рік відправляли до санаторію в Криму для відпочинку.
У 1911 році навколо школи Мовчановського винник скандал у якому його звинувачували в тому, що чиновник вкрав благодійні гроші на будівництво освітнього закладу. Фелікса заарештували на три місяці, а після звільнення чиновник втік з Олександрівська.
Колишній міський голова кілька років обіймав посаду в таких організаціях як Червоний Хрест та Всеросійський союз міст. Зрештою все ж, повернувся до Олександрівська, де знову набрав найбільшу кількість голосів під час виборів мера міста у 1916 році.
Згодом Мовчановський остаточно зрікся від політичної діяльності, вступивши до лав Червоній Армії. А після завершення Першої світової війни, чоловік помер під час епідемії висипки тифу.
В сучасні дні, коли місто, яке колись очолював Фелікс називається Запоріжжя, закарбували пам’ять про останнього тим, що перейменували вулиці та створили монумент у населеному пункті на честь Мовчановського.
