Запоріжжя має багато прикладів видатних жінок, які зробили значний внесок у життя міста та увійшли в його історію. Запоріжанки брали активну участь у розвитку освіти та культури, спорту та медицини. Не стало винятком і політичне життя регіону. У статті розповідаємо про роль жінок-політикинь в історії Запоріжжя в минулому та його сучасному житті. Більше на zaporizhzhia-yes.com.ua.
Історична роль жінок у політиці Запоріжжя: делегатський рух

Перша хвиля фемінізму, боротьба жінок за свої політичні права, була потужним рухом у Європі й на теренах України у 1905 році. Першою політичною жіночою організацією став «Союз рівноправності жінок» (СРЖ), який ставив собі за мету домогтися політичного рівноправ’я. На території України працювало кілька відділень цього союзу, зокрема й в Олександрівську (нині м. Запоріжжя).
В 1919 році у місті Олександрівську було створено жіночу комісію, яка згодом перетворилася у жіночій відділ при губкомі, потім окружкомі. Ці структури об’єднали активісток, які з натхненням розпочали реалізовувати радянську програму зі «звільнення» жінок від «кайданів минулого життя». За їх ініціативи й було розгорнуто впровадження жіночих делегатських зібрань в Запорізькому краї.
Від самого початку організації делегатського руху в Запоріжжі жінвідділи та жінки-організаторки зіткнулися з низкою проблем. Головною серед них було негативне ставлення до нових ролей жінок чоловіків, більшість яких не бажали бачити своїх дружин, доньок серед делегаток та забороняли їм ходити на зібрання.
У великих містах основну частину делегаток складали робітниці. Найбільше їх було у місті Запоріжжі. Наявність значних промислових підприємств, де кількість працівниць, хоч і повільно, але зростала, давалася взнаки. Так, за даними Запорізького жінвідділу за 1927 рік робітниць було 59% від загальної кількості делегаток у місті — найбільша кількість по делегатському зібранню було на заводі «Інтернаціонал» м. Запоріжжя (52 делегатки). На другому місці були дружини робітників та службовців — 16% та працівниць установ — 11 %. Для порівняння, по місту Мелітополю, де рівень розвитку промисловості був нижчим, ніж у Запоріжжі, робітниці складали дещо меншу цифру – 49%, проте було більше чиновниць – 27%. У 1929 році за рішенням ЦК РКП(б) жінвідділи було ліквідовано, а останні вибори до делегатських зборів у Запоріжжі відбулися в 1931 році, а з 1933 року вони остаточно перестали скликатися.
Жінки-політикині у сучасному житті Запоріжжя: гендерна рівність

Сучасні жінки Запоріжжя продовжують активно боротися за гендерну рівність у політиці міста. Вони займають важливі посади у міській раді, очолюють ключові департаменти та ініціюють проєкти, спрямовані на покращення якості життя запоріжців. Попри досягнуті успіхи, жінки-політикині в Запоріжжі завжди стикалися з численними викликами. Патріархальні стереотипи та упереджене ставлення з боку колег і суспільства — це лише деякі з проблем, з якими доводиться боротися сучасним жінкам-лідеркам.
Наприклад, ще на виборах 2015 року в лідерах на посаду міського голови Запоріжжя були 3 осіб – Володимир Буряк, Микола Фролов і Ярослав Гришин. З 26 осіб на посаду мера балотувалися лише 2 жінки – ексдепутатка міськради, лікарка-офтальмологиня Наталя Завгородня від партії “Справедливість” та професорка факультету журналістики КПУ Інна Пенчук від “Сили людей”. Серед 6 заступників і керуючого справами виконкому в команді мера – була лише 1 жінка Валентина Малиш, яка відповідала за фінансові питання.
За даними запорізького благодійного фонду “Єдність за майбутнє”, який у 2017 році проводив дослідження в рамках проєкту “Просування участі жінок у політиці та протидія гендерним стереотипам”, звання “Почесний громадянин міста Запоріжжя” присвоєно 71 жителю міста Запоріжжя: 65 чоловікам (92%) і лише 6 жінкам (8%).

Ситуація з гендерною рівністю в сучасній політиці Запоріжжя почала активно змінюватися лише нещодавно. Так, у 2021 році на сайті Запорізької обласної ради від імені першої жінки-голови облради Олени Жук було зазначено, що серед депутатів Запорізької обласної ради – 30% жінок. 25 жінок депутаток Запорізької обласної ради – це не просто ті, хто пройшов за квотою, а ті за кого особисто голосували виборці. З 5 районних рад Запорізької області 2 ради – Бердянську та Василівську – очолювали жінки. Зі 125 комунальних установ Запорізької обласної ради 59 керували жінки. Одним із яскравих прикладів гендерної рівності жінок-політикинь у Запоріжжі є Регіна Харченко, яка у квітні 2024 року стала першою жінкою на посаді міського голови Запоріжжя. Її діяльність є доказом того, що жінки можуть бути ефективними лідерками, здатними ухвалювати важливі рішення та керувати великими командами.
Жінки-політикині Запоріжжя демонструють високий професіоналізм, відданість своїй справі, бажання змінювати життя громади на краще та писати нову історію рідного краю. Попри всі виклики, їхній внесок – неоціненний, а досягнення – вагомі.