Вівторок, 28 Червня, 2022

Як усі виконані обіцянки мера не перекрили ефекту від одного невиконаного і призвели до його відставки

Як відомо, обіцянками вистелена дорога… в не найбажанішому для більшості населення напрямі. Іншими словами, від обіцянок ситий не будеш. Тим не менш, давно відзначений професійними політологами той факт, що напередодні виборів більшість потенційних виборців перетворюються на інфантильних і примхливих дітей, які всіма правдами і неправдами прагнуть почути в словах політиків саме те, чого хочуть самі – і не замислюються про можливість реалізувати це. Політтехнологи ж, у свою чергу (ті самі, в завдання яких входить повна і беззаперечна перемога потрібного кандидата) із задоволенням цим користуються – і це народжує на світ буквально всі передвиборчі програми, якими ви так любите насолоджуватися в мріях про те, що ось уже незабаром ваше життя заграє новими яскравими барвами. Далі – на zaporizhzhia-yes.com.ua

Хапай, поки гаряче

Не уникнув спокуси скористатися результатами сучасних політичних технологій і колишній (уже!) градоначальник Запоріжжя Володимир Вікторович Буряк. Як відомо, цей політичний діяч давав свого часу безліч найрізноманітніших обіцянок, щоб мати можливість сісти в головне крісло міста, і багато яких з них справді дотримався (про що далі). Проте ті декілька, які не удостоїлися такої честі, геть-чисто підірвали рейтинг Буряка і, зрештою, привели його до такого сумного фіналу, як відставка.

Що ж обіцяв Володимир Буряк запоріжцям, і як його слова та прогнози вплинули на життя простих мешканців індустріального мегаполісу? Слід зазначити, що Володимир Вікторович чимало часу та сил витратив на те, щоб роз’яснити пересічному виборцю “соціально-спрямовану” сторону своєї програми. Так, у період передвиборної агітації він акцентував увагу запоріжців на якнайшвидшому вирішенні проблем з транспортом (ця сфера в нашому місті стала проблемною ще понад чверть століття тому – відтоді, як на запорізьких вулицях з’явилися перші жовті маршрутки-”папужки”, та комунальний транспорт практично вмер). І справді – у нашому місті була запущена дуже ефективна програма з модернізації автобусів, трамваїв та тролейбусів, на базі місцевих підприємств збиралися власні вагони трамваїв, були розроблені та запущені нові маршрути електробусів (зокрема, на острів Хортиця та до Хортицького мікрорайону), а зупинки міського транспорту обзавелися власними світловими табло з індикацією часу прибуття. Ця обіцянка належить до виконаних – і позитивно позначилася на життєдіяльності міста.

Спочатку їмо спільне, а потім – кожен своє

Ще однією з успішних “інфраструктурних” обіцянок було побудувати новий термінал у запорізькому аеропорту. І справді – оновлені повітряні ворота почали працювати для запоріжців та гостей регіону точно за графіком. Незважаючи на те, що саме цей кейс став, можна сказати, певною мірою поворотним у долі Володимира Буряка – саме тоді він уперше серйозно “побив горщики” з центральною владою. Адже тодішній міністр інфраструктури Омелян серйозно вважав, що щойно збудований за гроші громади аеропорт слід негайно здати в концесію та отримати від цього прибуток. Володимир Буряк відстояв право міста самостійно визначати долю цього інфраструктурного об’єкту і тому потрапив у немилість до центральної влади. Апофеозом цього протистояння стали обшуки у самому аеропорту, які затримали відкриття терміналу.

Пляжі та прогулянки

За всіх часів такі види робіт, результат яких легко видно неозброєним оком, суттєво додавали очок політикам в очах виборців. Тому не дивно, що перед другою каденцією Володимир Буряк вирушив второваною доріжкою і теж почав роздавати обіцянки подібного штибу. Саме так “народилися” на світ усі реконструкції у місті (починаючи від Алеї Троянд та проспекту Маяковського, і закінчуючи Правобережним пляжем), а також намір не вводити у місті тотальний карантин та не зупиняти у зв’язку з цим рух пасажирського транспорту навесні 2020 року. Втім, недовго музика грала, і центральна влада швидко переконала Володимира Буряка, що грати на своєму електрольному полі краще, не заважаючи іншим гравцям. Надійніше якось.

Тонка грань

А от із виконанням яких обіцянок у Буряка не склалося, то це розділ сфер впливу в місті. Як не крути, а штука це дуже тонка і погано відчутна (на відміну від відремонтованих тротуарів та посаджених квітів у клумбах), і тому скандал у будівлі міської ради був неминучим. Так і сталося – місцеві вибори 2020 року закрутили Володимиру Буряку голову (ще б пак! Далеко не кожен градоначальник здатний вибратися в першому турі) і він вирішив, мабуть, що порушення кулуарних домовленостей про квотний розподіл портфелів і крісел у будівлі запорізької міськради не викличе яскраво вираженого “ефекту доміно”. Не минулося. За інформацією з відкритих джерел, саме питання екстреного зняття з посади одного з депутатів від політичної сили “Слуга народу”, який раніше обіймав посаду секретаря міської ради (тобто далеко не останньої людини у всій ієрархії місцевої влади!) викликав ситуативне об’єднання представників більшості партій проти чинного градоначальника. Про причини такого промовистого “хрестового походу” Володимира Буряка залишається лише гадати, але його результати просто перевершили всі очікування і його самого, і політичних опонентів, і більшості городян.

Одна-єдина невиконана обіцянка (навіть кулуарна), один-єдиний “зсув” у складній архітектоніці запорізької місцевої влади, запустив ланцюжок наступних подій, швидкість яких наростала, як снігова куля. Незабаром градоначальник заявив про необхідність піти у відставку, і той самий секретар міської ради, за іронією Долі, став виконувати його обов’язки.

Потужний стимул

Обіцянками розкидатися не можна: вилетять – не зловиш. Особливо це правило, як показала запорізька практика, відноситься до представників політикуму всіх мастей та рангів. Незважаючи на те, що початкові загравання з електоратом були дуже успішними (і навіть забезпечили Володимиру Буряку швидку перемогу на місцевих виборах в один тур), вони в результаті не мали жодного вирішального впливу на хід розвитку подій у той час, як між собою зіткнулися інтереси еліт. Безумовно, повна версія подій навряд чи стане відома широкому загалу в найближчому майбутньому – свою думку запоріжці можуть сформувати лише на основі інформації з відкритих джерел, але дещо таки прояснюється. І тому тримати обіцянки – це сильний стимул для будь-якого політика.