Кримінальне життя Запоріжжя: відомі злочинні угруповання та бандитські справи

Запоріжжя, як і багато інших міст України, переживало різні періоди, зокрема й темні часи – кримінальне життя. Бандитські угруповання і резонансні злочини в Запоріжжі мають глибоке коріння, яке тягнеться ще з радянських часів і яке залишило свій відбиток в історії міста. У статті розповідаємо про кримінальне життя Запоріжжя та його відомі злочинні угрупування. Більше на zaporizhzhia-yes.com.ua.

Кишенькові злодії та картярі

Від галасливих ринків до тихих провулків – саме ці місця були точками кишенькових злодіїв, що тривалий час тероризували мешканців та гостей Запоріжжя у 60-х роках. У цей період повноцінних банд у Запоріжжі як таких не було. Були створені організовані угруповання, які об’єднували в собі дрібних кишенькових злодіїв і здебільшого “працювали” на вокзалах і в ресторанах, а також при готелях міста.

У 60-х елітою злочинного світу Запоріжжя виступали картярі. Легендарними особистостями з цієї частини були Кучма, Корчма, Бублик, Кононей, Руський, Спартак, Тереза, брати Солики. Запорізькі картярі мали репутацію одних із найпрофесійніших у СРСР і були знамениті далеко за межами Запорізької області. А однією з перших зафіксованих організованих злочинних груп у Запоріжжі була банда, ватажками якої були Чорт, Чарлик і Проноза. В якості місць їхнього перебування були ресторани “Театральний”, “Таврія”, “Дніпро” і “Золотий колос” (знаходився в районі пр. Металургів).

У той час в Запоріжжя часто з’їжджалися видатні картярі й влаштовували чемпіонати – катран, на кону якого були сотні тисяч рублів. Картярі мали свої певні умовні поняття про честь і ніколи не бруднили руки тяжкими злочинами. Так, по дрібницях: то клофеліну накапають суперникові, то підкуплять продавчиню магазину, і вона продасть краплені колоди як недоторкані. Зі своїми, якщо виникала суперечка, теж розбиралися за поняттями. Наприклад, у ресторані готелю “Дніпро” Сеня Бублик у всіх на очах застрелив Ваню Сисю. Обидва вони були картярами з когорти перших, а суперечка вийшла через жінку. 

Чим ситнішими ставали часи, чим ліпше хотілося жити людям, тим сильнішою і різноманітнішою ставала злочинність. Так вже у 70-ті роки ознаменувалися стрімким зростанням криміналу у Запоріжжі. Квартирні крадіжки ставали професійною і дуже прибутковою справою, а разом з тим стрімко зростала кількість професійних автокрадіїв.

Перше кримінальне угруповання в Запоріжжі

Запоріжжя приваблювало до себе не тільки підприємців і робітників, а й кримінальні елементи. Так, у 80-х роках, у всім відомому запоріжцям криміногенному районі Калантірівка, починає роботу місцеві кооперативи. Згодом вони зʼявляються й на околиці ринку Анголенка, особливо нижче проспекту Леніна. І як результат, з’являються перші організовані злочинні групи.

Однією з перших кримінальних угруповань у Запоріжжі була банда, ватажками якої були Чорт, Чарлик і Проноза. Цим молодим і зухвалим хлопцям вже мало було організовувати бійки район на район і тримати в страху танцмайданчики. В них прокинувся матеріальний інтерес до хутровиків і золотників – так званого заможного класу кооператорів. Вони ж були “авторами” першого рекету.

Запорізька банда займалася викраденням кооператорів або членів їхніх сімей, далі виходили на зв’язок і вимагали викуп. Здебільшого гроші їм приносили, оскільки перед викраденням проводили розвідку. Встановлювали рід діяльності жертви, а також оцінювали приблизний рівень прибутків. Поступово такий промисел почав активно розширюватися містом, оскільки він був прибутковим і порівняно безпечним.

Вигідність цієї справи полягала не тільки в наявності грошей у перспективних жертв. Кооператори ніколи не зверталися до міліції із заявою про погрозу життю або шантаж. Весь приватний бізнес у радянські роки був нелегальним, займатися ним було заборонено. Тому навіть ті, хто підпільно шив джинси або виготовляв будь-яку іншу продукцію, автоматично опинявся поза законом. А за операції із золотом і валютою тоді можна було потрапити під розстріл. Тому люди і вважали за краще віддати гроші бандитам, але не мати справу з міліцією. Лише рідкісні підприємці наважувалися піти та подати заяву. До речі, саме подані заяви й підкосили кримінальну кар’єру вищезгаданих Чарліка і Чорта – обох заарештували і відправили в “місця не настільки віддалені”. Утім, вал злочинності це ніяк не могло зупинити.

Життя запорізьких бандитів у 90-ті

Чим ближче наближався розпад СРСР, тим гіршою ставала економічна ситуація, що теж сприяло зростанню злочинності. Місто Запоріжжя не було винятком. Поступово не заморочена моральними комплексами запорізька спортивна молодь стала мала підвищений попит у справі відбирання зароблених грошей у підприємливих громадян – тепер вже не кооперативників, а членів товариств з обмеженою відповідальністю. Як правило, для розв’язання різних питань набирали борців і боксерів.

Спочатку роль міцних хлопців зводилася тільки до залякування потенційних жертв. Одна справа – сперечатися з тим, хто обіграв тебе в карти, і зовсім інша – з кількома плечистими хлопцями, які раптово з’являлися у тебе за спиною. Спортивній молоді пропонували досить реальні гроші за нескладну, але постійну роботу із залякування незгодних і покарання непокірних.

Крім того, у Запоріжжі з’являється маса угруповань, кожне з яких намагається поставити під контроль певний район міста. У 90-х роках у лідерах запорізького злочинного світу були Магомет (майстер спорту з різних видів боротьби), Франц (борець, товариство “Динамо”), Грузин, Бек і Спектр.

Магомета застрелили у вересні 1994 року, Франц помер своєю смертю у 2014 році, а Грузина у 2014 році застрелили біля його будинку на Бабурці. Ще одного запорізького злочинного лідера рангом нижче, який “тримав” Орджонікідзевський район, потім зайнявся прибутковим бізнесом – узгодженим викраденням іномарок, – Бека (Стаса Назаренка) застрелили у Львові. З відходом цих лідерів злочинне середовище не висунуло нових ватажків і втратило свої позиції. Деякі колишні соратники Магомета відійшли від криміналу, вклали гроші в бізнес, наприклад, у ринки. Багато хто загинув у міжусобних війнах або від передозування наркотиками. Лише одиниці повністю порвали з криміналітетом і стали розсудливими. 

Запорізькі заводи і зброя

Поступово бандитських угруповань ставало у Запоріжжі все більше і вони поповнювалися новими учасниками, адже роботи ставало дедалі менше, заводи закривалися або переставали виплачувати заробітну плату. А бандитський промисел обіцяв швидкий, великий і порівняно легкий заробіток. Так, дуже скоро одних м’язів і кулаків стало недостатньо – структуровані злочинні групи почали стрімко озброюватися. Окрему роль у становленні бандитських угруповань відіграв розвал СРСР і радянської армії.

Кустарним виробництвом зброї, зокрема ручок-пістолетів, займалися умільці із заводів феросплавного, “Запоріжавтоматика” та інших підприємств. Зброю відправляли на переплавку в копровий цех “Запоріжсталі”, але зацікавлені робітники встигали витягати з-під преса збройові запчастини, майструвати самопальну зброю, а потім по запчастинах виносили цілі зразки.

У листопаді 1993 року в Запоріжжі на вулиці Гоголя було відкрито перший в області ліцензований комерційний збройовий магазин від облспорткомітету “Динамо”, продукцію якому поставляв російський посередник. Попри вартість у 10 місячних зарплат того часу в купонокарбованцях, американські карабіни, рушниці ТОЗ і особливо газові пістолети на кшталт револьвера Нагана мали великий попит серед городян.

Більшість кримінальних авторитетів і бандитських угруповань з 1990-х років, які мали серйозну вагу в Запоріжжі, вже покинули наш світ. Хтось зробив це сам, а комусь допомогли. Відтоді місто зазнало значних змін, але спогади про злочинні часи все ще живі в пам’яті багатьох запорожців.