Хто не сховався, я не винен. Як мер знімає з себе провину в провалі підготовки міста до епідемії

Кто не спрятался, я не виноват. Как мэр снимает с себя вину в провале подготовки города к эпидемии.

Введення надзвичайної ситуації на території міста Запоріжжя та області чекали всі, оскільки було зрозуміло, що з надходженням тестів на коронавірус приховувати наявність інфікованих стане практично неможливо. Як тільки режим надзвичайної ситуації був успішно введений центральною владою, тут же виникло очевидне хвилювання у влади місцевої, запорізької, обраної громадою для того, щоб охороняти інтереси жителів міста, пише zaporizhzhia-yes.com.ua.

2

Це «ж-ж-ж» неспроста (Вінні Пух)

Як ви думаєте, це занепокоєння було пов'язано з тим, що Запоріжжя абсолютно не готове до приходу коронавірусу? З тим, що жодна лікарня міста і області не оснащена так, як це необхідно відповідно до міжнародних рекомендацій, на місцях немає чітких і однозначних інструкцій про те, як діяти в різних нестандартних ситуаціях, абсолютно (від слова зовсім !!!) не продумане безпечне і своєчасне надання допомоги цілим групам пацієнтів з супутніми діагнозами (наприклад, для тих людей, хто потребує діалізу, буде стояти вибір - або лікуватися від коронавырусу в обласній інфекційній лікарні, або здійснювати діаліз в інших медичних установах). Ні, на жаль і ах. Тотальне занепокоєння мера і значної частини депутатів, присутніх на черговій сесії міськради, викликали виключно питання фінансові, причому ті, що до коронавірусу ніяк не стосуються.

4

У нас лікарні самообслуговування?

Нинішня ситуація вимагає швидко і точно міркувати, а також вирішувати і брати на себе відповідальність за свої рішення. А також, на жаль, пригадати, що благо загальне і благо конкретне дуже рідко зустрічаються разом і розставити-таки пріоритети. За повідомленнями депутата Віталія Рябцева із сесійної зали запорізької міськради, Володимир Буряк залишився абсолютно байдужим до долі тисяч медичних працівників, позбавлених можливості нормально дістатися до роботи через діючі в громадському транспорті обмеження, а також їх пацієнтів, яким, природно, залишиться або тільки чекати на лікарів і медсестер, або лікуватися самостійно. Градоначальник Запоріжжя не пішов за прикладом інших міст України (не кажучи вже про розвинену і гуманну Європу), де влада зуміла в найкоротші терміни організувати підвезення до робочих місць тих, хто знаходиться в епіцентрі боротьби з інфекцією і щодня ризикує життям. Володимир Буряк порадив медичним працівникам вставати на кілька годин раніше, щоб встигати дістатися на роботу. Порадити не йти з неї зовсім, щоб не було проблеми зворотного шляху, він, по всій видимості, забув. Ну або добрі поради у нього закінчилися. Що робити сотням пацієнтів - Володимир Вікторович уточнити також не вважав за необхідне.

5

Бенкет під час чуми

Фінансування ж громіздких і витратних інфраструктурних проектів мерія Запоріжжя не змогла відкласти на потім. Тому запорожці (ті, хто в результаті розгулу епідемії фізично буде в змозі, звичайно) зможуть оцінити всю красу відреставрованої площі Фестивальної, оновленого Правобережного пляжу, ну і ще кількох об'єктів поменше. На несвоєчасність таких багатомільйонних витрат в недовиконання бюджету міста намагалися вказати опозиційні депутати, однак почуті і зрозумілі вони не були (а разом з ними і їхні виборці, отже). Передбачається, що Володимир Буряк - рідкісний оптиміст і життєлюб, тому сподівається на проведення восени цього року місцевих виборів. З таким успішним пакетом рішень (чи жарт - в мерську каденцію стільки найважливіших і невідкладних справ вирішив!) виборці однозначно дадуть йому кредит довіри у вигляді другого терміну в мерському кріслі.

Кредит (не)довіри

До речі, про кредити. Не такий далекий той день, коли мер від імені громади збирається взяти кредит в 500 мільйонів гривень. Безумовно, було б логічно припустити, що ці чималі гроші він збирається витратити на обладнання лікарень, закупівлю обладнання та тестів, засобів індивідуального захисту для медичних працівників, або ж на підтримку представників дрібного бізнесу, які потрапили у фінансову пастку в зв'язку з введеним карантином. Однак ні. Незважаючи на численні фіаско з оснащенням лікувальних установ (згадати хоча б недавній провальний сюжет місцевого телебачення, котрий виспівував оди обладнанню 7 лікарні та її готовності до зустрічі з коронавірусом, що на ділі виявилося непридатним до роботи і взагалі - перенесеним з іншого структурного підрозділу) в пріоритеті у міської влади - подальше створення інформаційного галасу і освоєння багатомільйонних сум замість оперативного вирішення справді актуальних проблем городян.

6

Вірус є - грошей немає

Втім, Володимир Буряк - досить досвідчений політик для того, щоб розуміти, що повне ігнорування потреб запорожців призведе до соціального вибуху швидше, ніж він встигне вдруге проскочити в крісло градоначальника. Тому деякі дії для попередження масштабного поширення епідемії (читай - демонстрації безпорадності запорізької охорони здоров'я) він робить. На рівні обіцянок на момент написання статті - виділення близько 100 мільйонів гривень на закупівлю обладнання, тестів і масок. Те, що такий прояв щедрості вже серйозно запізнився, ясно будь-якому обивателю (адже закупити це все прямо зараз уже неможливо - поставщики давним-давно розпродали всі залишки). Також дуже цікаво було б дізнатися, куди поділися гроші, виділені на ці цілі на засіданні спецкомісії на початку березня. Тоді про коронавірус говорили як про «загрозу з-за кордону», проте зараз - це сувора реальність. І відповідальність за те, що майже мільйонне місто майже паралізоване відсутністю транспорту, неможливістю централізовано вирішити інфраструктурні проблеми, злиднями і разбитістю лікарень - форпосту боротьби з інфекцією - цілком лежить на градоначальнику.

Про неготовність до приходу епідемії говорять усі: медики - про медичний аспект, представники бізнесу - про економічний, але провладна еліта вперто не бачить проблем там, де вони дійсно є. Для України це не новина, до цього звичні всі, питання тільки в тому, що для певної частини наших співгромадян ця тотальна неготовність стане вимірюватися життям - своїм власним, або рідних і близьких.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.