З тих пір, як епідемія коронавірусу накрила Україну, стало очевидно, що у нашої країни, крім інфекції, вистачає внутрішніх і зовнішніх проблем. І якщо проблеми зовнішні можна умовно кажучи «заморозити» до стабілізації ситуації всередині країни, то з внутрішніми – все набагато складніше, пише zaporizhzhia-yes.com.ua.
Перетягування канату
Перше, що кидається в очі, це численні чвари між «президентською» вертикаллю влади (перш за все – губернаторами областей) і владою місцевою (як правило, в особі мерів обласних центрів). Занадто різний підхід до підготовки до епідемії, риториці, кадровій політиці «на місцях». По-друге, все чіткіше видно значну прірву між прагненнями одних і інших. Починається привселюдний і брудний етап «перетягування ковдри» бюджетних коштів. Адже Верховна Рада, як відомо, проголосувала за численні податкові пільги та інші послаблення, які були заявлені як «крок назустріч» малому бізнесу, а за фактом виявилися тільки потуранням олігархічній верхівці. Мова йде, перш за все, про податки, які повинні були залишатися в місцевих бюджетах (наприклад, податок на землю) і таким чином брати участь в повноцінному функціонуванні громади.
Мери найбільших і економічно активних міст України (включаючи також Володимира Буряка, градоначальника Запоріжжя) числяться серед підписантів звернення до президента Володимира Зеленського, спікера Верховної Ради Д. Разумкова і глави уряду Дениса Шмигаля. Текст цього звернення опублікував мер Дніпра Борис Філатов.
Міста без грошей
Градоначальники намагаються звернути увагу центральної влади на те, що ті фінансові кошти, які раніше справно надходили до бюджетів громад і витрачалися в тому числі на освіту, медицину, розгортання екстрених протиепідемічних заходів, тепер в казну громад надходити перестануть. І це загрожує не просто провалом будь-якої підготовки до «гарячої» фази епідемії, а повноцінної гуманітарною катастрофою. Крім того, багато хто угледів в такому різкому скороченні місцевих бюджетів повний і остаточний крах широко розрекламованої свого часу децентралізації. Зміни, внесені в зв’язку з епідемією в Бюджетний і Податковий кодекси України, позбавляють громади можливості фінансувати покладені на них державою потреби: вчасно виплачувати зарплату всім працівникам освіти і медицини (особливо актуально в частині надбавок), співробітникам, задіяним в житлово-комунальному секторі, працівникам різноманітних підприємств комунальної форми власності.
Без сумніву, це досить сміливий демарш з боку мерів, особливо напередодні місцевих виборів. І продиктований він, швидше за все, відчаєм і розумінням трагічності ситуації з фінансуванням.
Слідом за такою заявою моментально пішли обшуки, проведені СБУ в будівлі міськради, а також вдома у деяких співробітників. Це можна трактувати як «останнє китайське попередження» місцевої влади від влади центральної. Загалом, згадуючи класика, «дивіться, що зараз буде». Боротьба за переділ фінансів під акомпанемент смертоносної епідемії в розграбованій країні – те ще видовище.