Неділя, 18 Квітня, 2021

Буряк vs журналісти: хто кого?

Аграрії Запорізької області про президентський закон про землю

Тема вільного продажу українських чорноземів - надзвичайно дискусійна в сучасному суспільстві. Перш за все тому, що, за статистикою, понад 70 відсотків наших...

Доведено президентом. Коли добудують запорізькі мости

Президентська програма «Велике будівництво», безумовно, дуже вчасно «підхопила» будівництво запорізьких мостів через річку Дніпро. Справа в тому, що ця кампанія останнім часом...

Суспільну значущість своєчасного інформування населення (читай – потенційних виборців) про те, яким чином і які саме рішення приймаються всенародно обраними депутатами громади, переоцінити важко. Якщо припустити, що доступ до сесійної зали закритий, то вже до наступних виборів (тим самим, до старту яких залишилося всього-на-всього чотири з половиною роки, не так вже й багато) виборці отримають своєрідного «кота в мішку», оскільки їм доведеться за відсутністю альтернативи повірити на слово всім тим, хто буде запевняти їх у виключній своїй лояльності і корисності. Далі на zaporizhzhia-yes.

Пустити не можна прогнати

Так вже вийшло, що зараз в ролі цих близьких виборців – всі жителі Запоріжжя. Адже саме у нас в місті після оголошення результатів минулих виборів склалася просто-таки парадоксальна ситуація: журналістів усіх місцевих видань (крім одного-єдиного, такого собі обраного, і яке належить, без сумніву, «потрібним людям»), а також представників центральних телеканалів (їх- то за що ?!) просто перестали допускати на сесії міської ради.

Хвилинка цікавих фактів

У цій ситуації для громадських оглядачів примітно все. І те, як представники охорони будівлі міської ради Запоріжжя спокійно і дуже професійно, без зайвих емоцій, закрили двері перед «акулами пера». Що, загалом-то, є порушенням і з приводу чого зверталися до вищих інстанцій журналісти, що залишилися на холоді. І те, яку дивовижну одностайність (так і напрошується кліше «в інтересах народу») проявили представники опозиційних одна одній партій – «Європейська солідарність» і «ОПЗЖ», коли вимагали поставити на голосування питання про дозвіл журналістам відвідувати сесії. І те, з яким завзяттям захищали особисту позицію градоначальника представники його власної партії «Єднання». Ну і, безумовно, «вишенькою на торті» стало рішення самого Володимира Вікторовича обґрунтувати свою найсуворішу заборону на відвідування засідань карантинними обмеженнями (і це на восьмому місяці поширення коронавірусу в країні, коли всі можливі способи дотримання санітарних норм багаторазово відпрацьовані і місцями навіть доведені до автоматизму, так-так). Напрошується висновок: раніше було можна, а тепер – не можна!

Буряк образився, або заглянемо в минуле

А чому, власне, не можна? Що ж послужило приводом для такої пасивної агресії на адресу журналістів? Як висловився сам міський голова, його зачепив той факт, що жоден представник преси не підтримав його в той фатальний момент, коли Буряку загрожувало кримінальне провадження за відмову зупиняти рух громадського транспорту. Хоча це теж не до кінця є правдою, адже багато ЗМІ тоді писали про те, що рішення мера зовні схоже на спробу турботи про людей. Але в кінці-кінців демарш відважного Володимира Вікторовича закінчився тим, що рух громадського транспорту в багатотисячному місті було все ж зупинено, і … Як і очікувалося, в Запоріжжі розпочався колапс. Ті жителі міста, яким необхідно було виїхати на роботу, годинами простоювали на зупинках в очікуванні хоч якогось транспортного засобу, нечисленні власники довідок на право проїзду лупцювали кулаками тих, чиї роботодавці про видачу таких довідок не подбали, запоріжці заснували в різних месенджерах і соціальних мережах десяток груп з пропозиціями підвезти один одного, якщо по дорозі, а безліч малозабезпечених або маломобільних груп населення залишилися «за бортом» життя через свої матеріальні проблеми. Як ви розумієте, мало кому в цей момент спало б на думку вихваляти дії градоначальника, який, зупинивши транспорт, не подбав хоча б про те, щоб справний службовий автобус завжди був в наявності хоч у медиків, тих, хто завжди на передовій боротьби.

На противагу закритій і такій, що охороняється з усіх боків, будівлі міської ради, обласна рада позиціонує себе як «преса-френдлі». Незважаючи на деякі неприємні події, пов’язані з голосуванням за керівну посаду, не було жодного обмеження для представників засобів масової інформації, хоч місцевих, хоч всеукраїнських, бути присутніми на засіданнях.

Лускунчик, просто Лускунчик

Тим більше, що ситуація з журналістами на сесіях не така зрозуміла і прозора, як здається на перший погляд. Так, депутати самостійно звернули увагу градоначальника на двох непримітних людей, які перебували в сесійній залі. Буряк повідомив, що це просто фотограф і … помічник фотографа! Чи не правда, чудова характеристика і щире виправдання для двох сторонніх чоловіків, які знаходяться на якому-ніякому, а режимному об’єкті? У той самий час, як суворі карантинні норми і особиста образа міського голови забороняє перебувати там же тим, кому це за службовим обов’язком належить? Як то кажуть, подвійні стандарти в дії. Оскільки депутати були налаштовані рішуче, фотограф і його помічник оперативно покинули сесійну залу і про їх подальшу долю нічого не відомо. Втім, жителі Запоріжжя навряд чи будуть проливати сльози, недорахувавшись декількох приголомшливих фото з засідань. Однак хто були ці люди і що робили на засіданні – залишилося нез’ясованим.

Є ефект!

Як би там не було, а працівники засобів масової інформації вирішили боротися зі свавіллям міської ради і звернулися до вищих інстанцій зі скаргою. Крім того, кожен журналіст написав також заяву в поліцію про факт недопуску на засідання. Зараз, через деякий час, можна впевнено сказати, що злагоджена і систематична робота принесла свої позитивні результати, адже своєрідна «інформаційна блокада» була прорвана і журналісти з персон нон-грата перетворилися в звичайних професіоналів, які всього лише виконують свою роботу. Правда, це зовсім не означає, що ситуацію залагоджено і більше ніякі несподіванки не внесуть свої корективи в роботу ЗМІ. Так, як виявилося, Володимир Буряк боїться скандалів, подібних до тих, які розгорілися в обласній раді, тому і відстоює можливість депутатів засідати без сторонніх очей.

За інформацією з відкритих джерел, на момент підготовки матеріалу, журналісти можуть бути присутніми на сесіях міської ради, але виключно на балконі. Крім того, їм заборонено вхід на другий і третій поверхи, а також проведення фотозйомок та взяття інтерв’ю і коментарів у учасників засідань.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Новий паспорт українця для Запоріжців до 18 років

Володимир Зеленський у своєму відеозверненні оголосив про розробку нової матеріальної допомоги від держави, по суті це новий економічний механізм для вирішення соціально-економічних...

Мер Запоріжжя Володимир Буряк зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні

Володимир Буряк розглянув можливість співпраці з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні паном Алішером Курмановим між Запоріжжям та Узбекистаном.  На...

Як взаємодіє з громадами Запорізької області Президент України

Володимир Зеленський прийшов до влади в якості кандидата медійного, вихідця з простого народу, такого, якого знають буквально в кожному будинку - завдяки...

Підрощують рейтинги. Чи допоможе Зеленському запорізький міст?

Не секрет, що рейтинг глави держави протягом півроку пішов у глибоке піке. Причин тому багато, і не всі вони однаково важливі, але...

Буряк vs журналісти: хто кого?

Суспільну значущість своєчасного інформування населення (читай - потенційних виборців) про те, яким чином і які саме рішення приймаються всенародно обраними депутатами громади,...