Вибори в Україні завжди проходять по різному, але точно не оминають нікого. Так і в Запоріжжі сталося в цей найполітизованіший час, коли поточна політична подія увійшла до книги історії назавжди. Ця робота присвячена виборам міського голови у 2020 році: кандидати на вакантну посаду, кількість політичних сил, запит електорату і чому запоріжці не обрали у 2020 році “нового” мера? — читайте далі на zaporizhzhia-yes.com.ua.
Коли відбулися та хто брав участь у міських виборах?
25 жовтня 2020 року у Запоріжжі відбулися планові вибори нового міського голови. Того року балотувалося на поточну посаду десять кандидатів: Володимир Буряк (“Партія Володимира Буряка “Єднання”), Віталій Рябцев (“Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”), Валерій Прозапас (партія “Європейська Солідарність”), Юрій Ружин (“Радикальна партія Олега Ляшка”), Елла Слепян (партія “Наш край”), Олеся Крамаренко (партія “За майбутнє”), Віталій Тишечко і Денис Тарасов (обидва від партії “Слуга Народу”), Дмитро Осипов і Віктор Хоцький (самовисуванці).
Старий новий мер: явка та результати виборчих перегонів
На тих виборах своє мерське крісло намагався зберегти досвідчений політик Володимир Буряк. Колишній директор “Запоріжсталі” у 2015 році був обраним міським головою. У першому турі чоловік отримав 31,8% голосів тутешніх, це допомогло йому пройти у другий тур, де він переміг свого конкурента набравши 58,48% голосів. У 2015 році Буряк балотувався як самовисуванець, залучившись підтримкою двадцяти депутатів “Опозиційного блоку”(тоді найбільша фракція Запорізької міськради). Більшість з цих обранців були чинними чи колишніми працівниками комбінату “Запоріжсталь”, що належить Рінату Ахметову. А вже у 2020 році чинний мер йшов на вибори як кандидати від партії власного імені — “Партія Володимира Буряка “Єднання”. Поточна політична сила сформувалась на базі депутатів міської ради ще взимку 2020 року. До неї влилися представники фракцій партій “УКРОПу”, “Самопомочі”, “Опозиційного блоку”, які, відповідно до даних соціологічних досліджень, не мали шансів подолати прохідний бар’єр, а також низка позафракційних депутатів.
Попри прогнози експертів та попередні соціологічні дослідження — нового мера запоріжці вирішили не обирати, віддавши більшість голосів чинному міському голові Володимиру Буряку. Останній на відміну від виборчих перегонів 2015 року тріумфував вже в першому турі з 59,99% голосами, обігнавши кандидата від “ЄС” Валерія Прозапас. Але варто відзначити доволі низьку явку 2020 року, що складала лише 34%. Успіх на виборах не гарантував Буряку “промерську” більшість у міській раді, як власне й іншим шести політичним силам. До Запорізької обласної ради у 2020 році потрапили сім партій.
Новообраний “старий мер” під знаменом своєї політичної сили провів до міської ради шістнадцять депутатів. З них вісім раніше вже обиралися до запорізького органу самоврядування попередньої каденції й згодом входили до міжфракційної депутатської групи “Єднання” мера Запоріжжя. Однак як зазначалося вище — без монобільшості, тому йому довелось шукати підтримку у політичних сил з якими вчора ще змагався на виборах.
Що стосується загальних результатів перегонів за кріслом міського голови, то тут ранжування склалося наступним чином: на третьому місці розташовувався Віталій Тишечко від партії “СН” — 11,397% (після Валерія Прозапаса з 11,4%), на четвертому — Олеся Крамаренко (партія “За майбутнє”), на п’ятому — Віталій Рябцев (партія “Батьківщина). Однак останні навіть не змогли подолати прохідний бар’єр до міської ради.
В цілому електоральний запит на міських виборах у Запоріжжі того року запам’ятався своєю прагматичністю та мізерною явкою. Ті, хто все ж, вирішив поцікавитися чим живе їхнє місто та яке майбутнє на них очікує віддавало перевагу здебільшого питанням доброустрою. В обіцянки залучення інвестицій, створення робочих місць на багатьох територіях мало хто вірив. Але підкупало запоріжців політичні програми та дії, що стосувалися створення здорових й культурних умов для життєдіяльності місцевого населення.
