П’ятниця, 3 Грудня, 2021

Політичні уподобання запоріжців та тенденції їх зміни

Як це не сумно, а Запоріжжя знову входить до чергового циклу політичної активності, пов’язаного із позачерговими виборами градоначальника, які мають відбутися у середньостроковій перспективі. Далі – на zaporizhzhia-yes.com.ua

На два терміни не вийшло

Пов’язано це з тим, що свій пост втратив одіозний запорізький мер Володимир Буряк. Його шлях на вершину запорізького політичного Олімпу був швидким, яскравим і досить скандальним. Як відомо, саме Володимир Буряк здобув переконливу перемогу на виборах градоначальника ще далекого 2015 року. Тоді у мешканців індустріального міста був не надто багатий вибір, зате було величезне бажання “перезавантажити” всю систему управління містом та налагодити його повноцінне функціонування (не секрет, що державні інституції працювали в Запоріжжі вкрай слабо і більшість проблем міста та городян вже набули сумного нальоту перманентності). Буряк до того, як потрапити на бігборди по всьому Запоріжжю, працював як один з ТОП-менеджерів усім чудово відомого запорізького комбінату “Запоріжсталь”, тому мав вельми непогані шанси на перемогу у передвиборних перегонах, адже за ним стояла вся пропагандистська міць сталеварного гіганта. Володимир Буряк отримав максимум кредиту довіри городян та розпочав реалізацію власних обіцянок.

Якісь із них були виконані, якісь – ні, але загальне “політичне тло” у Запоріжжі було цілком зрозумілим.

Обіцянки, обіцянки…

Оскільки Володимир Буряк почував себе у місті досить впевнено, у перші роки його роботи опозиція не становила для нього суттєвої проблеми. Тим більше, що в Запоріжжі почалися видимі оку простого городянина зміни, які спричинили покращення іміджу населеного пункту: було проведено реконструкцію пішохідних та рекреаційних зон як у центрі міста, так і на правобережній його частині (досить згадати знаменитий Правобережний пляж, Алею троянд, сквери на Маяковського і в Парку Трудової слави, а також безліч інших об’єктів), добудований насилу новенький термінал аеропорту, розпочато успішну програму по оновленню комунального автопарку та транспортної доступності автобусів, тролейбусів, електробусів і трамваїв для жителів міста. Однак із наближенням нової політичної п’ятирічки стали все частіше траплятися в запорізькому інформпросторі несподівані казуси – то в медіа потрапить інформація про величезні кредити, взяті містом на ті ж “будівлі віку”, то спецслужби проводять обшуки в аеропорту і забирають із собою цінні папери, що, у свою чергу, зриває урочисте відкриття аеропорту, то трапляються дрібні негаразди з щойно з помпою та пишністю закупленим транспортом та встановленими світловими табло на зупинках. Незважаючи на всі ці неприємності, Володимир Буряк не побоявся додати ще одну точку турбулентності – у зв’язку з карантином не дозволив бути присутнім на сесіях міської ради журналістам-представникам місцевих та всеукраїнських ЗМІ, зробивши виняток лише для одного телеканалу. Це спричинило масове невдоволення акул пера і грандіозний скандал.

Скандали та викриття

Перемігши на виборах вдруге, Володимир Буряк продовжив рухатися безперервно і вступив у відкриту конфронтацію з іншими представниками місцевої політичної еліти. Це, у свою чергу, викликало непередбачувані наслідки у вигляді блокування роботи міської ради (більшість депутатів просто ігнорували сесію, незважаючи на велику суспільну важливість питань та резонанс), а потім – і ланцюг обшуків у машині Володимира Буряка, будівлі міської ради та деяких департаментів. Підсумком стало звільнення запорізького мера зі своєї посади та знову вакантне головне крісло міста.

Водночас політичні уподобання запоріжців дуже наочні та передбачувані: адже Володимир Буряк отримав абсолютну кількість голосів і став переможцем у першому турі виборів. Його найближчий конкурент не дотягнув до такого результату не один-два відсотки, а набагато більше. Крім того – Володимира Буряка, екс-головного інженера комбінату Ріната Ахметова, активно підтримував місцевий осередок блоку ОПЗЖ – вже хоча б тим, що не висунув проти нього жодного кандидата. Політичні оглядачі вважають, що дуже скромні результати представників усіх інших політичних сил у Запоріжжі разом з таким грандіозним результатом Буряка можуть свідчити про те, що святе місце порожнім не буває, і на зміну Володимиру Буряку буде висунутий кандидат такий самий – “центристський” – але не заплямований участю у комунальних скандалах та членством у гучних політичних проектах. Хтось навіть називає конкретні прізвища (наприклад, у відкритих джерелах як такий ймовірний кандидат згадується, зокрема, Михайло Прасол), проте офіційних підтверджень тому, що він балотуватиметься у градоначальники, поки що немає.

Політично передбачувані мешканці

Немає підстав також говорити про значний результат представників інших політичних сил. Очевидно, що ні радикальні заяви, ні бажання лавірувати між усім і вся не приносить значних політичних дивідендів кандидатам у крісло запорізького градоначальника. Принаймні результати представників партій “Слуга народу” та “Європейська солідарність” навіть у сукупності не досягають рейтингу Володимира Буряка. Говорити про інших, менш медійних та розкручених кандидатів, і зовсім не доводиться – їхні прізвища знаходяться у нижній частині рейтингового списку. Це наштовхує на думку, що вже неодноразово озвучена у відкритих джерелах та соціальних мережах – у змаганні за головне крісло Запоріжжя братимуть участь нові особи. І, можливо, без яскравого політичного забарвлення, натомість із чіткою громадянською позицією – адже саме вона, зрештою, формує інформаційний порядок денний у регіоні.

“Нове обличчя” поспішає на допомогу?

До речі, не можна не відзначити цілий ланцюжок “меропадів” у Запорізькій області (зокрема, залишився без свого міського голови і Бердянськ – і це при тому, що біля штурвала міста-курорта стояв досвідчений капітан Валерій Баранов), а також швидке звільнення з посад представників міської адміністрації та керівництва комунальних установ, пов’язаних з екс-мером Буряком. Тож запоріжцям, зважаючи на все, незабаром представиться чудова можливість показати свої політичні переваги цілком наочно – у вигляді галочок у бюлетенях.