Пенсійна удавка

Пенсионная удавка

Уже кілька років Україну лихоманить криза, пов'язана з тим, що держава все більше і більше складає з себе соціальні зобов'язання. При цьому вимоги до виконання громадянами свого боргу нітрохи не знижуються, а скоріше навпаки, багаторазово збільшуються. Тут і нові податки, і зниження призовного віку, що ламає плани на життя багатьом молодим людям, і "нові правила гри" для ФОПів, пише zaporizhzhia-yes.com.ua.

"Заслужений відпочинок"?

Але найбільш незахищеними перед цією новою державною політикою є пенсіонери. По-перше, їх серйозно підкосили зміни в субсидіальній програмі. У багатьох з них на квадратних метрах прописані діти і внуки (а у когось навіть правнуки), що повністю позбавляє їх можливості отримувати від держави хоч якусь невелику допомогу на оплату непомірних рахунків за комунальні послуги. По-друге, розмір мінімальної пенсії - 1638 гривень - і це навіть не смішно при нинішніх цінах на ліки і продукти харчування. Адже більшість із понад 11 мільйонів українських пенсіонерів отримують або мінімальну, або лише зовсім трохи "підрощену" пенсію. Середня величина виплати на заслуженому відпочинку в Україні на початок 2020 року становить трохи більше трьох тисяч гривень.

2

Економічного дива не станеться

Низькі пенсійні виплати всю історію незалежної України розбурхували уми можновладців. І абсолютно всі де-юре прагнули привести їх у відповідність з реальними потребами людини. А де-факто - це просто економічно неможливо. Пенсійний фонд в Україні наповнюється в основному завдяки ЄСВ (а всі ми знаємо, як «прагнуть» офіційно реєструвати своїх працівників дуже багато підприємств, адже саме це допомагає їм піти від оплати податку) і в меншій мірі з оплати інших податків. Але все-одно величезна частина грошей на витрати приходить в ПФ з державного бюджету (тоді як солідарна система пенсійного забезпечення, яка діє зараз в Україні, на це не розрахована). Попросту кажучи, Пенсійний фонд дотаційний, і державі доводиться щомісяця вкладати в нього чимало ресурсів з вельми худенького громадського гаманця. Щоб солідарна система запрацювала правильно, необхідно докорінно змінити ситуацію, що склалася, коли один працюючий змушений своїми внесками годувати двох пенсіонерів. Співвідношення має стати зворотним. Але досягти цього можна, як випливає з нехитрих роздумів, двома шляхами: або скоротити кількість «їдоків», або збільшити кількість «кухарів».

1

Ми з вами не будемо солідарні

Та плутанина, яка панує буквально в будь-якій раніше прибутковій галузі країни - металургії, хімічній, гірничодобувній, легкій промисловості, будівельній галузі, - швидко і ефективно виганяє з України працівників. І незважаючи на те, що влада вже придумала для них 1000 і 1 податок, зібрати з цих людей гроші до держбюджету так просто не вийде. Як і змусити тих, що ще залишилися в Україні терміново зареєструватися і почати платити внески. Тому було вирішено йти по граблях знову приймати непопулярне рішення про чергове підвищення пенсійного віку. Вустами членів партії "Слуга народу" було оголошено, що солідарна система віджила себе, але, оскільки пенсіонери в країні є, потрібно вирішувати, що з цим робити. Пропозиція не блищить новизною - знову підняти пенсійний вік, тобто, кажучи по-простому, ви станете працювати і платити в казну замість того, щоб відпочивати і отримувати звідти гроші. І виправдання, що мовляв всі і так працюють на пенсії - це скоріше розписка у власному безсиллі і неможливості все змінити. А те, що озвучений окремими чиновниками «ідеальний вік молодого пенсіонера» - 72 роки, збігається із середньою тривалістю життя в Україні - так це взагалі для можновладців манна небесна, бо було б чудово - з роботи відразу на цвинтар ласкаво просимо (ні). Більш того, нас м'яко і плавно готують до того, що нинішні 35-40 літні зовсім не можуть розраховувати на будь-яку підтримку держави! До того часу солідарна пенсійна система просто стане нездатна забезпечити всіх бажаючих хоч чимось.

4

Це все не ми

Як виправдання своїх висновків фахівці, причетні до прогнозів щодо пенсійного забезпечення населення України, приводять половікову піраміду, яка наочно демонструє, що демографічна яма (а менша народжуваність означає автоматично меншу кількість платників податків) плюс трудова міграція самостійно вершать долю мільйонів майбутніх пенсіонерів, і влада тут ні при чому. Однак те, що в їх руках, а це як мінімум старт другого рівня пенсійних накопичень - самостійне поступове відкладання людиною собі на старість - запускати не поспішають.

Багато в чому така їх позиція пояснюється тим, що такі накопичення необхідно убезпечити. Крім того, потрібно створити умови, при яких приватні "пенсійні скарбнички" будуть створюватися і функціонувати. А при нинішньому інвестиційному кліматі в Україні тут не хочуть відкривати навіть булочну - які вже тут приватні фонди. Крім того, абсолютно ясно, що населення теж віддасть перевагу складанню накопиченого "під матрас", але не понесе добровільно туди, звідки потім може нічого і не отримати (прикладів за період незалежності України - маса).

Таким чином, навколо шиї кожного - і пенсіонера, і поки ще працездатного громадянина - затягується зашморг. Так як першим офіційно оголошено про те, що до економічно обґрунтованого рівня їх пенсії не виростуть ніколи (їх навіть відв'язали від прожиткового мінімуму, прив'язавши до якоїсь безликої базової величини, яку можна крутити в ручному режимі, як флюгер), а другим на пенсію і зовсім годі очікувати. В принципі, це цілком вписується в декларовані раніше ідеї лібертаріанства. Однак, дозвольте поцікавитися, а куди подінуться внески тих, хто вже встиг напрацювати собі 10-15-20 років стажу, і весь цей час чесно віддавав державі необхідну суму?

Ложка меду в бочці дьогтю

Однак, у того, що пенсійна реформа і пенсійний вік у всіх на устах, є й очевидні плюси. Люди стали звертати більше уваги на свій офіційний стаж. Будемо сподіватися, що в середньостроковій перспективі це принесе "дивіденди" у вигляді зростання правосвідомості населення в цій сфері, а такі речі дорогого коштують.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.