Україна без сиріт чи Україна без дітей?

З самого раннього дитинства ми всі знаємо, що жити при татові з мамою - добре, ситно і спокійно. У найбільш везучих є ще бабусі з дідусями, сестри і брати (старші / молодші, невгамовні, набридливі - потрібне підкреслити) і численні дядьки з тітками, які постійної участі в житті дитини, можливо, і не беруть, але періодично приходять в гості і день стає від цього радісним. Однак так пощастило далеко не всім. Далі на zaporizhzhia-yes.

«Нічиї» діти

У Запорізькій області - найгірші серед усіх регіонів країни показники за кількістю дітей, що містяться в інтернатах. Загалом по країні позбавлені можливості виховуватися в сім'ях (рідних або прийомних) трохи більше 100000 дітей-сиріт. При цьому лише близько 8% з них - дійсно сироти. Переважна більшість - 92% - сироти соціальні (тобто у них є мама з татом, але з якихось причин батьки не можуть самостійно ростити і виховувати своїх дітей і передають їх на утримання держави - найчастіше по паперах тимчасове, проте бувають і випадки постійного, як правило - це супроводжується позбавленням батьківських прав).

9

Або-або?

Ніхто не заперечує, що інтернат у порівнянні з рідною сім'єю - це погано. Навпаки, все з цим згодні. Однак тут же постає питання: а яка у конкретної дитини альтернатива? Чи є у матері або батька час і матеріальна можливість утримувати малюка і брати участь в його житті повноцінно, а не наскоками? Чи є у них таке бажання, адже не секрет, що багато в чому саме діти з сімей, де матері мають знижену соціальну відповідальність, становлять «населення» інтернату? І що робити тим дітлахам, чиї батьки не були помічені в надзвичайній любові до них, і саме тому вони потрапили в інтернат - часто брудні, напівголодні, вошиві, педагогічно запущені.

6

Реформи 2.0

Уряд же, однак, уникаючи давати відповідь на настільки неделікатні питання громадян, бадьоро рапортує про чергове досягнення. Відтепер в Україні буде поступово реформуватися мережа дитячих інтернатів, що спотворюють психіку і калічать морально, де на дітей витрачаються величезні кошти з державного бюджету, однак вони не доїдають-не допивають, і виходять у світ в 18 років, випустившись з інтернату, до ладу не володіючи ніякою професією (цікаво, а хто ж таке допустив?). Безумовно, це благородний і дуже потрібний намір. Таке явище, як інтернат, дійсно має перестати існувати в сучасній Україні, поступившись місцем сімейній формі виховання кожної дитини (як і декларується в пояснювальній записці). Однак ... А ліквідовані всі ті умови, що призвели до потрапляння в систему інтернатів такої величезної кількості неповнолітніх?

7

Шлях із сім'ї

Перш за все, варто сказати про соціально-економічну обстановку, особливо несприятливу для матерів-одиначок і тих сімей, де за документами батько у дитини є, а по факту - в житті його участі не бере і аліменти не виплачує. Саме такі діти часто виявляються в інтернатах, але рідні матері відвідують їх і намагаються підтримувати з ними хороший контакт.

По-друге, існує чимало дітей, які потрапляють в інтернати в шкільному віці, будучи позбавленими можливості їздити до навчального закладу (немає транспорту або водія, перебої з бензином і т. Д.). Таких діточок на вихідні розбирають по домівках.

По-третє, в Україні діє ціла мережа інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами. Вирішувати проблему з інтеграцією таких дітей в суспільство (а саме - в шкільне навчання) чиновники пропонують за допомогою модної нині інклюзії. Для якої, в кращих традиціях, необхідно ще робити і робити - шукати, наймати на роботу і навчати тьюторів, створювати безбар'єрне середовище, залучати в школи дефектологів. Проект в цілому розвивається, але досить повільно, і стійкі позитивні результати на даний момент - швидше заслуга окремих ентузіастів від освіти і батьків.

По-четверте, інтернати часто самі є «містоутворюючим підприємством» в глибинці, створюючи безальтернативні робочі місця. Хто і як буде годувати сім'ї колишніх співробітників інтернатів, якщо кваліфіковані фахівці враз залишаться без роботи - всім селом або селищем?

І, нарешті, по-п'яте. Чи налагоджено контроль за виконанням батьківських обов'язків і дотриманням прав дитини все в тій же глибинці? Багато ви на периферії (200 км від обласного центру) знаєте хороших, доброзичливих дитячих психологів чи соціальних педагогів? Їх одиниці. І хвала їм, що вони є. Але зазирнути в кожну сім'ю і попередити можливу біду вони не зможуть - їх занадто мало.

щ

І шлях в сім'ю

В якості альтернативи інтернатної форми виховання маленьким українцям пропонують «тимчасову» сім'ю. Безсумнівно, така сім'я - це величезний прорив для дитини, це місце, де вона може отримати тепло і любов, а також досвід прийняття і побудови соціальних зв'язків. Однак цей спосіб розселити інтернати підходить лише для справжніх сиріт і тих, хто був вилучений з кризової сім'ї. Для всіх інших цей варіант не годиться через цілком зрозумілі причини. Крім того, за роботою батьків-вихователів у таких сім'ях необхідний контроль, щоб виділені на дітей кошти саме на них і витрачалися.

Поки чиновники різного рівня пафосно заявляють про вирішення проблеми дітей-сиріт в Україні, давайте пам'ятати, що інтернати закривають не тому, що всі дітлахи нарешті знайшли своїх люблячих батьків, а тому, що для державного бюджету набагато вигідніше платити окремим людям зарплату «мами і тата» , ніж утримувати інтернат. Крім того, чимала їх кількість знаходиться в рекреаційних зонах, зі зручною транспортною розв'язкою. І,  звичайно, довго без господаря будівлі пустувати не будуть. Економія в сучасній Україні йде буквально на всьому. Але кидатися «у вир з головою», передаючи дітей на виховання в сім'ї, перевірка яких перед цим досить умовна, та ще й даючи їм заробляти на цьому - така ідея виглядає авантюрно насамперед через низьку можливість контролю за якістю виховання за зачиненими дверима квартири або будинку. Багато з таких сімей - зразкові старші товариші для дітей, однак «одна паршива вівця все стадо псує», і не хотілося б, щоб гідна ідея була дискредитована в результаті випадкового потрапляння в ряди «тимчасових» сімей людини, якій не місце серед тих, хто займається такою благородною справою.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.