Навколо постаті колишнього мера Запоріжжя, власне як й до будь-якого можновладця у нашій країні, ширяться багато суперечок і неоднозначностей. Поточний матеріал не має на меті показати в гарному чи поганому світлі політика — робота ґрунтується на логічних фактах, які вже увійшли до історії. Отже, більш детально про те: де народився, освіта, кураторство “Запоріжсталлю”, шлях до влади та як закінчилося його правління — читайте далі на zaporizhzhia-yes.com.ua
Володимир Буряк: з чого починався його шлях до влади
Володимир Вікторович Буряк народився 20 липня 1965 року в селі Курилівка, що на Дніпровщині. Там майбутній мер Запоріжжя зростав та вчився — вищу освіту здобув у Дніпровському державному технічному університеті за спеціальністю “Обробка металів тиском”. Загалом про минуле Володимира Буряка не так і багато інформації. Публічна особистість попри статус не любить давати інтерв’ю та спілкуватися із засобами масової інформації (з особистого відомо, що в нього є дружину Мая та донька Марія). Не публічний шлях Володимира Вікторовича починається з місцевого промислового підприємства, якому він присвятив велику частину свого життя — “Запоріжсталь”. Там спочатку чоловік працював простим інженером. Потім його підвищують до старшого майстра. Так щоденно працюючи, крокує по кар’єрній сходинці аж до заступника начальника цеху.
У 1999 році уродженець сусідньої області обіймає посаду заступника директора з виробництва, а у 2005 — директор “Запоріжсталі”. Сприяло такому швидкому підйому до влади у промисловому гіганті те, що у 1997 році підприємство стало підпорядковуватися Василю Хмельницькому, який тоді являвся “ставником” Юлії Тимошенко. Останній у 2006 році позбувається своєї частини у підприємстві — нові російські куратори довіряють Володимиру Буряку й не вбачають нічого поганого у його кар’єрному зростанню. А, коли власником заводу у Запоріжжі став український олігарх Рінат Ахметов директор підприємства став — головним інженером комбінату.
Перший прихід до влади у Запоріжжі
Вперше стало відомом про політичні амбіції директора “Запоріжсталь” у вересні 2015 року. Тоді на місцевому стадіоні “Славутич Арена” зібралось приблизно двадцять тисяч осіб, які відпочивали на концерті, а потім тодішній генеральний директор заводу Ростислав Шурма повідомив, що: “трудові колективи більшості підприємств Запоріжжя висунули кандидатом у мери головного інженера комбінату Володимира Буряка”. Відтоді з передвиборчим фондом у 12 мільйонів 626 тисяч гривень — стартує на виборах міського голови. Завдяки грошовій потужності пішов на вибори як самовисуванець. Тоді на хвилі патріотизму і бажання запоріжців бачити нові обличчя при владі — переміг з результатом 58,4% свого головного конкурента Миколи Фролова.
24 листопада 2015 року Володимир Буряк звільняється з посади головного інженера за власним бажанням у зв’язку з обранням на посаду міського голови Запоріжжя.У 2019 році ще був кандидатом у народні депутати від партії “Опозиційний блок” на парламентських виборах, але вже без успіху.
Склав присягу і приступив до своїх обов’язків мера міста Запоріжжя — 25 листопада 2015 року. З того моменту він запам’ятався рішеннями поставити при запорізькій владі колишніх знайомих з “Метінвесту”; відсутністю активної комунікації із засобами масової інформації — журналісти навіть дали йому прізвисько: “молчун”; також електорат Буряка частіше стали називати його, так званим, “господарником”.
Другий прихід до влади у Запоріжжі
У травні 2020 року Володимир Буряк заявив, що буде повторно балотуватися на виборах міського голови від власної партії “Єднання”. З результатом 59,99% обходить своїх найближчих конкурентів Валерія Прозапаса і Віталій Тишечко, як тоді набрали 11,43% і 11,39% відповідно. На місцевих виборах він зі своєю партією завів до міської ради шістнадцять депутатів, а до обласної ради — вісім. Однак попри непогані результати на виборах все ж, далось взнаки відсутність монобільшості у запорізькій міськраді для мера — багато конфліктів та суперечок. Кілька разів змінювали заступників Володимира Вікторовича, секретарів та “ділили” депутатські комісії. Усе це на фоні звільнення секретаря Анатолія Куртєва в травні 2021 року у зв’язку з нібито наявними невідповідностями в електронній декларації. Це стало останнім цвяхом у труні під назвою — єдність місцевих депутатів у Запоріжжі. Можновладці на рівні фракції ще більше розсварилися, впродовж понад двох місяців депутати не могли зібратися на сесію, а Володимир Буряк весь час звинувачував депутатський корпус у небажанні працювати. А коли у міського голови відбулися обшуки на сесії прийняв рішення за власним бажанням подати у відставку.
Скандали та досягнення
У 2015 році колишній відомий організатор запорізького майдану та народний депутат від “БПП” — Ігор Артюшенко звертався до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова із депутатським запитом щодо ймовірного підкупу виборців та використання адміністративного ресурсу з боку Володимира Буряка та голови Запорізької регіональної організації “Опозиційного Блоку” Ростислава Шурми. У 2016 році місцеві засоби масової інформації повідомляли, що мер був фігурантом кримінальної справи щодо несплати коштів пайової участі до бюджету Запоріжжя комбінатом “Запоріжсталь”, а також незаконного звільнення директора департаменту житлово-комунального господарства міської ради. Ще той рік став початком подальших скандалів пов`язані з мером міста та аеропортом “Запоріжжя”.
У 2018 році його місцеву владу звинувачували у перевищенні повноважень через зміни цільового призначення земельної ділянки та зміни статуту КП. Загалом ЗМІ потім визначатимуть, що за чотири роки мер переписав понад двадцять один статутів не маючи на це відповідних повноважень. Через рік розпалився знову конфлікт із місцевими новинарями, яких Буряк ігнорував. Без проблем записати коментарі та інтерв’ю тоді могли лише муніципальні медіа та ЗМІ комбінату “Запоріжсталь”. У травні того ж 2019 року, ЗМІ зацікавила інформація про дорогущу орендну угоду Буряка з ПАТ “Запоріжсталь” на послуги пасажирського транспорту вартістю 183 тисяч гривень. У травні 2020 року стався скандал між Володимиром Буряком і можновладцями ДАБІ й ОДА, через те, що останні не бажали ставити підпис під вже готовим до здачі в робітничу діяльність термінала аеропорту “Запоріжжя” через те, що повітряна брама обласного центру фактично простоювала. Тоді він ще отримав одразу дві повістки. Дебютну за кримінальною справою внаслідок прийнятого рішення міської влади не зупиняти громадський транспорт за рішенням Кабміну. Друга через незаконне виділення земельних ділянок на території нашого міста, яке завдало збитків жителям Запоріжжя на суму приблизно п’ять мільйонів гривень.
Що стосується досягнень на чолі мера і загалом, то тут абзаців менше. Однак, часто мер наголошував на головних здобутків, які починалися з реформ децентралізації та реконструкцій інфраструктурних об’єктів, за немалі бюджетні гроші. Багатьом місцевим жителям запам’яталися довгоочікувані будівництва доброустрою у місті.
Володимир Буряк має на своєму рахунку три статусні нагороди, а саме: почесна грамота від Кабінету Міністрів України, знак “За натхненну працю” III ступеня, а також грамота від Міністерства промислової політики України.
