Ігор Андрійович Артюшенко — популярний запорізький політик, громадський діяч, лідер місцевого Євромайдану 2013-14 років. Однак чоловік має найширшу палітру регалії та цікаву біографію. Про детальний шлях Ігоря Артюшенка до влади та політична діяльність після — читайте далі на zaporizhzhia-yes.com.ua.
Як Ігор Артюшенко став політиком?
Майбутній можновладець народився 21 вересня 1984 року у місті Запоріжжя. Виховувався у звичайні запорізькій сім’ї інженерів-авіаційників, які працювали на конструкторському Бюро “Прогрес”. У 2003 році закінчив навчання в Запорізькому державному музичному училищі імені Платона Майбороди. Пізніше вступив у Запорізький державний медичний університет, де здобув на медичному факультеті відповідну освіту. У 2011 році розпочалась його магістерська освітня доля в одному з найкращих вищих навчальних закладів міста — “ЗНУ”. Там він, зокрема, запам’ятався науковою працею на тему: “Проблеми безпеки державного бюджету”.
Також починаючи з 2006 року паралельно зі здобуттям освіти лікаря вже працював медичним братом у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії. Потім виконував обов’язки торговельного менеджера, медичним представником, на останній посаді навіть був керівником. До того часу ще встигав активно висловлювати свою громадську думку на ті чи інші суспільно-політичні події в Україні та Запоріжжі.
Стартом його “активістської кар’єри” став 2006 рік, коли Артюшенко був заступником голови Студентської ради Запорізького державного медичного університету. Пізніше долучився до всеукраїнської організації “Свобода” у Запоріжжі. Після “Помаранчевою революції” очолював і сприяв розвитку різноманітних молодіжних, благодійних, суспільно-політичних організації та рухів у Запоріжжі. Одна з них — “Українська справа”, яка у 2013 році стала кістяком навколо якого у нашому місті сформувався Євромайдан. В часи беззаконня тоталітарної влади Віктора Януковича запоріжець був одним з фронтменів антикорупційного руху під назвою “Стоп-відкат”, що займався розслідуваннями корупційних схем у сфері бюджетних закупівель. В кульмінацію протестів проти місцевих “регіоналів” та інших “спостерігачів” провладних, виконував обов’язки організатора рухів невдоволених містян. Його вважають одним з тих, хто сприяв розвитку нашого міста та країні у європейському векторі. Внаслідок чого під час протестів 26 січня 2014 Ігоря Артюшенка було затримано. Бувши під домашнім арештом активіст не замовкав — він розпочав свою журналістську діяльність у газеті “Українська справа. Запоріжжя”, де власне і був головним редактором.
Після повалення уряду Януковича та його посібників запоріжець вийшов на волю, долучившись відразу до Комітету громадського контролю за діями місцевої влади у Запоріжжі.
Політична діяльність
Після перемоги Євромайдану багато активістів і громадських діячів вирішили заповнити пусті місця у владних кабінетах для того, щоб власноруч змінити стан речей в країні та рідному місті. Лідер запорізьких протестів тому не виняток. Ігор Артюшенко у 2014 році приєднався до фракції “Блок Петра Порошенка”. З п’ятим Президентом України запоріжець тримався у владі аж до кінця каденції 2019 року. У 2015 році на офіційному сайті Верховної Ради вийшла інфографіка по всім можновладцям за відвідуваністю пленарних засідань та за кількістю голосувань, де народний депутат України та Запорізької Обласної Ради VIII скликання посів перші місця.
21 вересня 2018 року, за версією аналітичного проєкту “VoxUkraine”, за Індексом підтримки реформ, політик із Запоріжжя був одним з 10 найефективніших народних депутатів VIII скликання Верховної Ради України, які підтримували реформаторські закони. Згідно з переліком, в Ігоря Артюшенка найбільша кількість виконаних обіцянок у порівнянні з іншими нардепами.
З початком повномасштабного вторгнення 2022 року Ігор вступив до лав Збройних Сил України. Зі званням лейтенант медичної служби 206 окремого батальйону територіальної оборони брав участь у визволеній Київщині, а потім з квітня до жовтня — Миколаївської та Херсонської області, з січня до березня 2023 року — битва за Бахмут.
