У добу російської інтервенції на українську територію уродженці Запорізької області вирішують створити власний підрозділ, щоб протистояти загарбникам. Спочатку військове формування було звичайним добровольчим об’єднанням сил територіальної оборони, а потім розвинулось до окремого мотопіхотного батальйону. Воїни цього підрозділу брали участь в одних із найважчих напрямків починаючи з 2014 року. Детальніше про повний шлях 37-мої ОМПБ, а саме: коли та ким була створена, комплектування, участь у бойових діях, чим запам’ятався батальйон — читайте на zaporizhzhia-yes.com.ua.
Передумови та історія зародження
На початку 2014 року російська федерація анексувала український пів острів Крим та активізувала сепаратичні настрої на сході України. Бойовик так званих лднр захоплювали під свій контроль населені пункти та вчиняли терористичні акти.
Як наслідок, тодішній виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов об’явив про часткову мобілізацію та початок проведення антитерористичної операції на території Донецьких та Луганських областей. Водночас під загрозою вторгнення тоді перебувала, зокрема, і Запорізька область, а тому Верховна Рада підтримала законопроєкт про створення в усіх регіонах нашої держави добровольчі формування територіальної оборони.
Першим подібним підрозділом у Запоріжжі став славетний 23-й окремий мотопіхотний батальйон “Хортиця”. Хоч, звичайно, він став механізованим набагато пізніше, але це вже зовсім інша історія.
Отже, було віддано наказ організувати ще одне ТрО у нашому місті. В ті непрості часи до цього амбітного проєкту долучився майор у запасі Олександр Лобас. Влітку 2014 року запоріжець вирішив знову одягнути військову форму після того, як дізнався про збиття літака Іл-76 біля аеропорту в Луганську — на борту перебували його побратими-десантники.
Загалом, напередодні старту російсько-української війни Лобас брав активну участь у запорізькому Євромайдані. Він мав тісні зв’язки з місцевою громадською організацією “Самооборона Запоріжжя” та всеукраїнською — “Ніхто крім нас“. Остання об’єднувала ветеранів-афганців, а потім завдяки Олександру разом із першою стала кістяком до зародження 37-мої ОМПБ.
Від ТрО до мотопіхотного батальйону
3 вересня 2014 року є Днем Народження 37-го батальйону територіальної оборони із міста Запоріжжя. Його емблема та гасло відсилає до часів активістської боротьби містян та мотивує захищати батьківщину в сучасні дні — “Ніхто крім нас”.
Офіційне затвердження 37-мого БТрО у складі Сухопутних військ ЗСУ дозволило почати комплектацію нового підрозділу, який переважно складався з уродженців запорізького регіону. Серед добровольців були колишні кадрові військові, наприклад, командир Лобас або, такі як Олександр Сарака, який у мирному житті працював гірником у Пологах.
У середині жовтня 2014 року батальйон “Запоріжжя” успішно провів бойове злагодження та розмістився у військовому містечку в селі Широке в Запорізькій області.
Під керівництвом відтоді вже підполковника Олександра Лобаса було понад чотириста бійців. Його батальйон складався з трьох рот — однієї стрілецької (штурмової) та двох охоронних, а також спеціальних взводів та відділень — механізованих, саперних, розвідувальних, снайперських тощо.
В наявності 37-мої БТрО спочатку була штатна легка стрілецька зброя, включаючи РПГ-18, сталеві шоломи та інші військові атрибути радянських часів. Вже після прибуття в жовтні на війну, запорізькі воїни отримали нове безпечніше захисне спорядження.
Закривати проблемні місця та недостачу в побутових речах допомагали небайдужі запоріжці. Під час виконання бойових задач нашими військовослужбовцями в зоні антитерористичної операції, яка потім називалась операцією об’єднаних сил, місцеві волонтери незчисленну кількість разів привозили все що тільки могли.
Водночас тамтешня влада посприяла будівництву бази 37-мого БТрО у селі Широке. У цьому їм також допомогли регіональні трудові колективи та громадські організації. Наприклад, “Запорізький феросплавний завод”, з перших днів утворення батальйону переказав 530 000 тисяч гривень на обладнання військового містечка. Все це свідчить про зв’язок запорізьких цивільних й тих містян, хто взяв до рук зброю у 2014 році, щоб захистити всю нашу Україну.
Участь у російсько-українській війні
24 жовтня 2014 року укомплектований на вісімдесят відсотків батальйон територіальної оборони “Запоріжжя” висунувся в район Курахове-Селидове, а потім їх відправили на передову.
Першим бойовим досвідом для 37-мого БТрО стали бої за донецький аеропорт. Бійці розмістили свої блокпости в Красному Партизані, Дебальцеве, у самій Авдіївці та сусідній промзоні, а ще тримали дорогу на саме летовище за яке тривала битва. Завданням особового складу стало забезпечити підвезення допомоги та евакуацію поранених.
30 грудня 2014 року батальйон “Запоріжжя” покинув зону антитерористичної операції в межах планової ротації військ на місяць, але вже через два тижні їх терміново направили в район Талаківки, Гнутового, а потім запоріжці воювали під Широкиним.
У тому періоді військове формування значно розширилось, ставши окремим мотопіхотним батальйоном. У 2015 році воно офіційно відійшло до складу 56-ї окремої мотопіхотної бригади, що дислокувалось у селі Мирне Запорізької області. До цього 37-ма БТрО належала до 93-ї дніпропетровської механізованої бригади.
З 2014 року військовий підрозділ активно брав участь у російсько-українській війні. А, коли в лютому 2022 році розпочалась повномасштабна війна, вони ввели важкі бої під час битви за Маріуполь.
Чим ще запам’ятався батальйон “Запоріжжя”?
У 2020 році 37-й ОМПБ опинився в заголовках новин внаслідок скандалу навколо їх командира під позивним “Морпех”. За даними Державного бюро розслідувань, старшого лейтенанта Павла Лановенка підозрювали у побитті військового, який перебував у стані наркотичного сп’яніння. Згодом Лановенка понизили до рядового через підроблені документи про фіктивну освіту.
У 2022 році доля військовослужбовця мала вирішитися, але через повномасштабне вторгнення рішення суду по справі екс комбата так і не було прийнято. До речі, сам “Морпех” в той непростий період воював під Авдіївкою, яку з перших хвилин великої війни нещадно стирали з лиця землі.
Деякий час замінив на посаді командира 37-й ОМПБ, підполковник Максим Гребеннік під позивним “Чібіс”, а у 2022 році керував батальйоном капітан Василь Слободян, він же “Петрович”.
37-мий окремий мотопіхотний батальйон запам’ятався не лише потраплянням у скандали, а, в першу чергу, непохитною сміливістю та героїчністю. Творцями цієї слави стали самі воїни 37-й ОМПБ, які, на жаль, загинули під час російсько-української війни: Павло Мірущенко, Дубовик Анатолій, Роман Карась, Вадим Танський, Дмитро Воронов, Денис Богданов, Олександр Гулькевич, Леонід Сазонов, Ігор Французан, Степан Литковець, Василь Муха, Андрій Ломейко, Роман Швачко. Серед них запоріжець Олег Андрієнко, а також ті, чиї справжні імена не можна назвати, а лише позивні: “Борода”, “Дім Дімич”, розвідник “Оскар”. Іще дуже багато, на жаль, уродженців нашого регіону, які віддали своє життя заради миру в Україні. Вічна пам’ять усім героям!
