Цей уродженець славетного міста на узбережжі Азовського моря свого часу був досить впливовим спочатку бізнесменом, а потім і політиком. Проте шлях до влади у дев’яності роки, в Бердянську був не з легких та доволі трагічний. Що відомо про історію колишнього міського голови нашого міста та як його намагались тричі вбити читайте на сайті zaporizhzhia-yes.
Шлях до влади
Євген Іванович Шаповалов народився на початку осені 1951 року в місті Бердянськ. Про майбутнього тутешнього політичного діяча відомо, що, ще у підлітковому віці він встигав відвідувати середню школу та працювати на заводі “Дормаш”. А після закінчення місцевого технічного навчального закладу за спеціальністю менеджер та винороб, його забрали служити в радянську армію.
Після демобілізації продовжив працював взуттєвиком у тамтешньому побутовому заводі, де заробляв на життя ще бувши студентом. Згодом там же Євген Шаповалом зарекомендував про себе, як відповідальний працівник, тому отримав посаду бригадира, а потім і майстра та завідувача взуттєвої майстерні.
У вісімдесятих роках стає власником низки кооперативів та закладів громадського харчування. Доходи, які Шаповалов отримував з підприємницької діяльності, інвестував у розвиток взуттєвої міні-фабрики “Корадо”, яка надалі йому приносила чимало коштів. Останнє сприяло тому, щоб увійти до стін місцевого самоврядування.
Що відомо про три замахи на життя та смерть політика?
Наприкінці двадцятого сторіччя Євген Шаповалов почав активно займатися політичною діяльністю. На той час він вже був досить успішним бердянським бізнесменом, який створив чимало робочих місць для потенційних виборців. Тому, коли тамтешні можновладці та “господарі Бердянська” дізналися про політичні амбіції Євгена Шаповалова, вирішили “заявити” останньому про ризики.
Все почалось після раптової смерті старшого сина Шаповалова, а на дев’ять днів був скоєний замах вже на самого Євгена Івановича. На щастя, для бізнесмена тоді його охорона вчасно виявила вибуховий пристрій великої потужності у подвір’ї майбутнього чиновника.
Другий замах відбувся на сорок днів з дня загибелі Шаповалова молодшого. Того дня замовні вбивці з автомата Калашникова здійснили понад двадцять пострілів по підприємцю із Бердянська. Євген Іванович того разу обійшовся лише переляком.
Згодом трапився й третій замах, який також не увінчався успіхом, оскільки встановлена під машиною Шаповалова радіокерована міна відвалилась, тому й не спрацювала.
Після кожної такої “містичної пригоди” бізнесмен звертався до тутешньої міліції, але чомусь до активного слідства правоохоронні органи не доходили, лише заповнювали папери зі свідченнями потерпілого та залишали їх у довгу шухляду. Після останнього інциденту вони нарешті вирішили попрацювати та оформили напад як “побутове хуліганство”. Водночас мешканці Бердянська тоді розповсюджували чутки, мовляв, що Євген Шаповалов сам організовує на себе напад.
В сучасні дні винуватців у трьох замах на життя колишнього підприємця досі не знайшли. Навіть попри те, що Євген Іванович назвав міліції прізвища, адреси виконавців, організаторів, замовника. Серед одних з головних фігурантів були представники місцевих комуністичних партій.
Згодом бердянські міліціонери все-таки відкрили карну справу, але не проти нападників, а на самого потерпілого. Євгена Шаповалова посадили до тюрми на два роки й сім місяців через те, що знайшли у нього вогнепальну зброю. Увесь термін чоловік не досидів, оскільки зміг вийти на волю трошки раніше “за гарну поведінку”.
Попри кримінальний досвід та ув’язнення пізніше Шаповалов все ж отримує мандат народного депутата у стінах тутешньої міської ради.
Згодом ще отримав посаду міського голови Бердянська, а в період панування в Україні “Партії Регіонів” долучився до цієї політичної сили, щоб отримати більше влади. У 2015 році намагався балотуватися в межах партії “Справедливість”, але без успіху. А, вже в влітку 2016 року бердянський політик помер після смерті його дружини.
